ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ТА ПРИВАТНИХ ІНТЕРЕСІВ У ЛІСОВИХ ВІДНОСИНАХ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті досліджено трансформацію правового механізму забезпечення суспільних та приватних інтересів у лісових відносинах, зумовлену умовами воєнного стану. Доведено, що правовий механізм забезпечення інтересів у лісових відносинах є специфічним окремим інститутом, який не тотожний загальному механізму правового регулювання лісових відносин.

Проаналізовано вплив збройної російської агресії на стан лісового фонду України, що спричинив зміщення балансу інтересів у бік воєнної доцільності. Особливу увагу приділено аналізу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану», який запровадив режим дерогації окремих екологічних норм (скасування «сезону тиші», спрощення процедури оцінки впливу на довкілля, розширення зон рубок). Автором виявлено ризики «інституційної пам'яті» нехтування екологічними правилами та доведено необхідність диференційованого підходу до скасування регуляторних обмежень залежно від територіальної наближеності до зони бойових дій.

Досліджено питання цифровізації управління в галузі лісових відносин («єЛісорубний квиток»).

Крізь призму актуальної судової практики Верховного Суду 2025–2026 років розкрито питання розширення процесуальних прав військових адміністрацій та розмежування компетенції спеціалізованих прокуратур у сфері лісових правовідносин. Запропоновано конкретні зміни до лісового законодавства щодо процедур повторного лісовпорядкування та обов’язкової сертифікації безпеки ґрунтів у повоєнний період.

Зроблено висновок, що напрямом удосконалення правового механізму забезпечення інтересів у лісових відносинах повинна бути гармонізація воєнних потреб із екологічними зобов’язаннями України, де пріоритетом повоєнного розвитку є відновлення екологічної стійкості через чітко регламентовані процедури демінування та цифровізації екологічного управління.