Процедура рецензування, публікаційна етика та редакційна політика видання

  1. Процедура рецензування (опис типу рецензування, критеріїв відбору рецензентів, термінів, форм документування та прийняття рішень). Під час процедури рецензування забезпечується дотримання міжнародних стандартів та обовʼязкове урахування рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій («Committee on Publication Ethics» / COPE), безпосередньо Керівництва COPE з етики для рецензентів, що відповідає орієнтирам із підготовки публікацій у міжнародному та Європейському дослідницькому просторі. Політика видання також відповідає Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing (DOAJ/OASPA/WAME) та принципам дослідницької доброчесності ALLEA і передбачає подвійне «сліпе» рецензування щонайменше двома незалежними зовнішніми фахівцями після первинного редакційного відбору на відповідність тематиці журналу та базовим етичним стандартам. Рукопис проходить анонімізацію і передається рецензентам для оцінювання за уніфікованими критеріями: оригінальність і наукова новизна, відповідність профілю видання, методологічна обґрунтованість і відтворюваність результатів, якість і пріоритетність джерельної бази, коректність порівняльно-правового аналізу, чіткість викладу та дотримання норм дослідницької етики й цитування. Усі матеріали, що надходять на рецензування, а також сам процес оцінювання залишаються конфіденційними. Конфіденційність матеріалів і рецензій гарантується на всіх етапах із дотриманням принципів мінімізації даних і вимог GDPR. Неопубліковані дані не можуть використовуватися редакторами чи рецензентами у власних наукових цілях. Для забезпечення прозорості публікуються узагальнені показники редакційного процесу (дата першого надходження статті до видання та дата прийняття статті до друку після рецензування), передбачено незалежну процедуру апеляції та механізми відводу у разі конфлікту інтересів.

Відбір рецензентів здійснюється з урахуванням їхньої експертизи та відсутності потенційних конфліктів інтересів, а комунікація з авторами відбувається у чітко визначені та розумні строки. Рецензенти не мають права розголошувати зміст статті, коментарі інших рецензентів або обговорювати рецензію з третіми особами без дозволу редакції та авторів, навіть після публікації.

Редакція надає авторам методичну підтримку щодо структури, оформлення, етики цитування та принципів відкритої науки, однак така допомога не впливає на результати експертної оцінки.

Редакція забезпечує однакове і послідовне використання термінів, якими описується модель рецензування.

Етапи рецензування

  1. Початковий редакційний скринінг. На першому етапі перевіряється його відповідність профілю й тематичній спрямованості журналу, базовим вимогам до наукового рівня, структурі та оформленню, а також стандартам академічної доброчесності. Паралельно здійснюється технічна перевірка тексту на подібність (перевірка на наявність академічного плагіату) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Сам факт виявлення збігів не є визначальним: редакція аналізує їх зміст, коректність цитування, належність посилань і відсутність прихованого дублювання чи інших порушень. Рукописи, що очевидно не відповідають зазначеним критеріям, можуть бути повернуті авторам без направлення на рецензування із поясненням причин.
  2. Первинна оцінка змісту. Другий етап передбачає первинну змістову оцінку рукопису. Її здійснює головний редактор, його заступник або інший член редакційної колегії і з дотриманням правил відводу у разі конфлікту інтересів. На цьому етапі визначаються актуальність дослідження, методологічна обґрунтованість, відповідність темі, наявність належного наукового апарату, а також вирішується питання про передачу матеріалу на зовнішнє рецензування. Якщо автором є особа, пов’язана з редакцією чи установою-засновником, застосовується спеціальна процедура незалежного розгляду.
  3. Двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind peer review). На третьому етапі рукопис, допущений до подальшого розгляду, анонімізується і передається на подвійне сліпе рецензування. Зазвичай залучаються щонайменше два незалежні зовнішні експерти з відповідною або суміжною науковою кваліфікацією, які не мають конфлікту інтересів. До рецензування не допускаються особи, пов’язані з автором спільною установою, співавторством, науковим керівництвом, службовою залежністю чи іншими обставинами, що можуть поставити під сумнів їхню неупередженість.
  4. Безпосереднє рецензування. Рецензенти оцінюють узгодженість змісту з назвою, метою і предметом дослідження, актуальність теми, методологічну якість, достовірність і логіку висновків, рівень джерельної бази, теоретичну та практичну значущість результатів, а також дотримання стандартів академічного письма й доброчесності. Їхні висновки мають бути аргументованими, добросовісними та викладеними у коректній професійній формі. У разі виявлення конфлікту інтересів, порушення строків або неналежної якості рецензії редакція може замінити рецензента.
  5. Інформування авторів. Вказаний етап передбачає інформування авторів про мотивоване редакційне рішення та, за потреби, надання рекомендацій щодо доопрацювання. У разі внесення змін автори подають оновлену версію рукопису разом із поясненнями щодо врахування або обґрунтованого відхилення зауважень. За необхідності доопрацьований текст може бути повторно направлений на рецензування.
  6. Прийняття публікації до друку. На цьому етапі ухвалюється остаточне рішення щодо публікації. Його приймає головний редактор, його заступник або інший уповноважений член редакційної колегії з урахуванням усіх результатів рецензування, редакційної оцінки та вимог політики щодо конфлікту інтересів.

Обов’язки та відповідальність рецензентів

Очікується, що рецензенти дотримуються («Committee on Publication Ethics» / COPE), безпосередньо Керівництва COPE з етики для рецензентів, а саме:

  • Рецензування повинне проводитися обʼєктивно.
  • Особиста критика автора недоречна.
  • Рецензенти повинні чітко висловлювати свою думку, супроводжуючи її необхідними аргументами та посиланнями, не поширювати ганебних відомостей або наклепів.
  • Рецензенти повинні заявляти про будь-які конкуруючі інтереси.
  • Рецензенти повинні відмовитися від рецензування рукописів, щодо яких вони мають конкуруючі інтереси, які є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин або зв’язків з будь-яким з авторів, компаній чи установ, пов’язаних з документами.
  • Рецензенти повинні поважати конфіденційність наданих їм матеріалів і не можуть обговорювати неопубліковані рукописи з колегами або використовувати інформацію у своїй роботі.
  • Будь-який рецензент, який бажає передати запит на рецензування колезі, повинен спочатку отримати дозвіл редактора.

Спеціальна процедура розгляду рукописів, поданих головним редактором членами редакції

Якщо автором або співавтором рукопису є головний редактор, член редакційної колегії чи відповідальний секретар, такий матеріал розглядається за окремою процедурою незалежного редакційного опрацювання відповідно до рекомендацій і практик Committee on Publication Ethics (COPE), зокрема Code of Conduct for Journal Editors, Best Practice Guidelines for Journal Editors та відповідних guidance-документів щодо конфлікту інтересів. Ця процедура повністю усуває будь-який вплив такої особи на процес рецензування та ухвалення рішення.

Автор, який входить до складу редакції, повністю відсторонюється від усіх етапів розгляду власного рукопису.

Опрацювання рукопису здійснює член редколегії, у якого відсутній конфлікт інтересів.  У разі відсутності такої особи в межах редакції може бути призначений зовнішній або запрошений редактор.

Подані редакторами матеріали оцінюються на загальних підставах. Як правило, до рецензування залучаються щонайменше два незалежні зовнішні експерти.

За потреби редакція може повідомити про застосування такої процедури у примітці до опублікованої статті або в її редакційній історії, якщо це відповідає політиці прозорості, не порушує конфіденційності рецензування та сприяє зміцненню довіри до публікаційного процесу.

Критерії відбору рецензентів (пул рецензентів)

З метою забезпечення високої якості рецензування, його об’єктивності, тематичної відповідності та своєчасності журнал формує і регулярно оновлює список незалежних рецензентів за ключовими науковими напрямами, що відповідають профілю видання. Такий підхід узгоджується з рекомендаціями COPE Core Practices.

Пул рецензентів є організаційним механізмом підтримання якості редакційного процесу і не становить закритого чи виключного переліку осіб, уповноважених на рецензування. Включення до нього не означає автоматичного залучення до оцінювання кожного рукопису, так само як відсутність у пулі не обмежує можливість редакції запросити іншого зовнішнього експерта з огляду на специфіку теми чи інші обставини.

До пулу можуть входити науковці та практики, які надали згоду на співпрацю, мають належну кваліфікацію, актуальну експертизу у відповідній галузі та здатні забезпечити добросовісне, аргументоване й неупереджене рецензування. Під час формування та оновлення пулу редакція враховує наукову спеціалізацію кандидата, зміст і рівень його публікаційної активності, досвід експертної чи рецензентської діяльності, академічну репутацію, дотримання етичних норм, а також спроможність своєчасно виконувати рецензування.

Відомості про фаховий рівень потенційного рецензента можуть підтверджуватися інформацією про його афіліацію, науковий ступінь, дослідницьку спеціалізацію, профілі в авторитетних науково-інформаційних системах і реєстрах, публікаційну активність, участь у наукових проєктах, редакційну чи експертну діяльність, а також іншими належними джерелами професійної верифікації. Водночас наукометричні показники можуть розглядатися лише як допоміжний індикатор академічної активності і самі по собі не є достатньою чи виключною підставою для включення особи до пулу незалежних рецензентів або її залучення до оцінювання конкретного рукопису.

Формуючи пул, редакція дотримується принципів інституційної, тематичної та, за можливості, географічної різноманітності, уникає надмірної залежності від обмеженого кола постійних експертів і запобігає ендогенності рецензентського середовища, зокрема домінуванню осіб, пов’язаних із засновником, редакційною колегією чи сталим колом авторів.

Особи, включені до пулу, зобов’язані дотримуватися вимог щодо політики рецензування, політики академічної доброчесності та публікаційної етики.

Виключення з пулу можливе за ініціативою самого рецензента або за рішенням редакції у випадках систематичного умов рецензування, виявлення конфлікту інтересів або інших обставин, що унеможливлюють подальшу співпрацю.

Терміни рецензування

Редакція прагне забезпечити оперативний розгляд статей, тому процедура рецензування триває не довше двох тижнів. У разі відхилення наукової статті автору надається мотивована відмова із зазначенням причин.

Форма документування рецензії

Назва статті: ______________________________________________________
Дата рецензії: _____________________________________________________

Основні критерії оцінки

  1. Актуальність теми
    [ ] Висока
    [ ] Середня
    [ ] Низька
  2. Наукова новизна
    [ ] Значна
    [ ] Помірна
    [ ] Відсутня
  3. Обґрунтованість результатів
    [ ] Відповідає стандартам
    [ ] Потребує уточнень
    [ ] Має недоліки
  4. Значущість висновків
    [ ] Висока
    [ ] Потребує правок
    [ ] Незадовільна
  5. Ясність викладу
    [ ] Висока
    [ ] Потребує правок
    [ ] Незадовільна
  6. Якість оформлення
    [ ] Висока
    [ ] Потребує правок
    [ ] Незадовільна

Загальна рекомендація

[ ] Прийняти без змін
[ ] Прийняти після незначних правок
[ ] Повернути на доопрацювання
[ ] Відхилити

Коментар рецензента (коротко): __________________________________________________________________________________________________________________________

Дата і підпис рецензента: __________________________

Форма документування рішення про оприлюднення публікації

Повідомляємо, що Ваше дослідження на тему: «…» успішно пройшло рецензування і прийняте до друку у науковому виданні «International Bulletin on Public Administration and Legal Affairs» Т. … № … (2026).

Дата і підпис

уповноваженої особи: __________________________

Форма документування рішення про оприлюднення публікації

Повідомляємо, що Ваше дослідження на тему: «…» потребує доопрацювання / відхилено у зв’язку (мотивована підстава відмови).

Просимо врахувати наведені пропозиції та рекомендації

 Дата і підпис

уповноваженої особи: __________________________

Всі документи обов’язково надсилаються на електронну пошту авторів. 

  1. Публікаційна етика

Загальні засади

Журнал «International Bulletin on Public Administration and Legal Affairs» дотримується публікаційної етики та дотримується редакційна політика, яка відповідає визнаним міжнародним стандартам та рекомендаціям, насамперед Комітету з етики наукових публікацій («Committee on Publication Ethics» / COPE). Публікаційна етика та редакційна політика видання базуються на наступних принципах:

Принципи визнання авторства

Журнал визнає, що авторами публікацій визнаються фізичні особи, які своєю творчою працею створили твір (Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів). Будь-які спори щодо визнання авторства, в тому числі щодо часток (обсягу) внеску декількох осіб у опубліковану публікацію, автори та інші зацікавлені особи вирішують самостійно.

Принципи відкритого доступу та збереження даних

Журнал забезпечує постійний доступ до свого змісту, сприяючи вільному використанню результатів наукових досліджень (опублікованих публікацій) всіма охочими. Такий підхід не суперечить законодавству про авторське право та суміжні права (Цивільний кодекс України) та відповідає орієнтирам принципу відкритої науки та принципам FAIR-даних (Findable – знайдені, Accessible – доступні, Interoperable – сумісні, Reusable – придатні для повторного використання) забезпечуючи інтеграцію результатів наукової діяльності України до міжнародного та Європейського дослідницького простору.

Видання гарантує, що всі фактичні дані, представлені у публікаціях зберігають первісний вигляд (ідентичний тому, в якому надсилали автори або наукові керівники). Будь-які зміни чи видалення таких даних можливі виключно за згоди чи самостійною ініціативою автора (-ів).

Принципи відповідального рецензування

Журнал гарантує відповідальне і своєчасне рецензування всіх наукових статей із неухильним дотриманням рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій («Committee on Publication Ethics» / COPE). До рецензування залучаються визнані вітчизняні та іноземні експерти, серед яких переважно доктори наук і професори з високою кваліфікацією та значним досвідом у відповідній сфері.

Принципи відповідальності редакційної колегії та видавців

Редакційна колегія та видавців несуть відповідальність за якість, достовірність і науковий рівень всіх публікацій. Її представники забезпечують об’єктивний розгляд рукописів, дотримання етичних публікаційної етики та прозорість процесу рецензування. Рішення, що приймаються її членами базуються на аргументованих висновках і рекомендаціях, а також не суперечать міжнародним та національним приписам. Редакційна колегія, а також запобігає всім проявам академічної недоброчесності, та, на основі виявлених порушень й інших прогалин і розбіжностей, удосконалює засади та принципи публікаційної етики.

Принципи гарантування прав авторів

Виданням забезпечується гарантування прав авторів публікацій. Із метою запобігання будь-яким проявам порушення публікаційної етики журналом реалізовані можливості щодо прийняття та розгляду скарг щодо порушень етичних норм, ретракції (відкликання) публікацій, а також інших механізмів, передбачених нормами законодавства України та усталених практик вирішення дискусійних питань.

Принципи етичного нагляду

Журнал виходить із того, що будь-які дослідження проведені авторами базуються на згоді учасників однойменних заходів чи наданні дозволів від уповноважених осіб. Всі спори із таких питань вирішуються авторами та зацікавленими особами самостійно.

Принципи конфіденційності

Усі матеріали, подані до журналу, розглядаються як конфіденційні. Інформація про зміст рукопису не підлягає розголошенню третім особам, окрім авторів, рецензентів, потенційних експертів, представників редакційної колегії та видавця, яким вона надається у порядку та обсязі, необхідному для реалізації власних повноважень. Такий підхід відповідає Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) 2016/679 та Закону України «Про захист персональних даних».

Використання неопублікованих публікацій для власних досліджень чи інших цілей, не повʼязаних із процесом опублікування, забороняється. Зазначене відповідає приписам Цивільного кодексу України щодо гарантування прав авторів на твір (публікація).

Принципи запобігання конфлікту інтересів

Всі учасники процесу опублікування зобов’язані повідомляти про можливий конфлікт інтересів. У разі виявлення такого конфлікту відповідні особи повинні утриматися від участі у процесі опублікування повідомивши про це голову редакційної колегії. Якщо стороною потенційного конфлікту інтересів є голова редакційної колегії, то повідомляється заступник головного редактора.

Принципи охорони прав на обʼєкти інтелектуальної власності

З метою охорони прав на об’єкти інтелектуальної інших авторів обов’язком є належне цитування всіх використовуваних результатів дослідження. Це стосується і додаткових ілюстративних матеріалів, які можуть містити відповідні об’єкти інших осіб.

У разі встановлення факту порушення прав на обʼєкт інтелектуальної власності та (або) інших етичних норм редакційна колегія забезпечує оприлюднення виправлень та уточнень. В окремих випадках встановлення таких порушень може бути підставою для ретракції (відкликання) публікацій.

Редакційна колегія заохочує конструктивні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення публікаційної етики редакційної політики та підвищення рівня видання.

Виходячи з цього:

редакційна колегія, дотримуючись («Committee on Publication Ethics» / COPE), безпосередньо Загального підходу COPE до етики публікацій для редакції і Принципів прозорості та кращих практик наукового видання:

  • при прийнятті рішення про публікацію керується позитивним висновком рецензента;
  • оцінює публікацію без будь-яких дискримінаційних обмежень;
  • протидіє проявам академічної недоброчесності;
  • розглядає скарги від учасників публікаційного процесу та третіх осіб;
  • гарантує охорону прав учасників публікаційного процесу;
  • удосконалює засади та принципи публікаційної етики.

рецензенти дотримуючись («Committee on Publication Ethics» / COPE), безпосередньо Керівництва COPE з етики для рецензентів:

  • здійснюють рецензування наукових статей;
  • надають рекомендації щодо доопрацювання наукових статей;
  • надають висновок із рекомендацією про: прийняття рукопис до публікації, повернення на доопрацювання або відхилення.

автори дотримуючись політики академічної доброчесності та публікаційної етики:

  • надають оригінальні результати проведених досліджень;
  • оформляють матеріали згідно встановлених вимог і рекомендацій;
  • дотримуються правил академічної доброчесності та публікаційної етики;
  • співпрацюють із представниками редакційної колегії зі всіх необхідних питань.

Інші повноваження, окремі права й обов’язки всіх учасників публікаційного процесу є похідними від засад та принципів публікаційної етики. При цьому вони не можуть суперечити нормам законодавства України, а також відповідати звичаям ділового обороту.

Надсилаючи статтю та додаткові матеріали автор (-и) підтверджують, що представлене дослідження не публікувалося раніше.

Редакційна колегія залишає за собою право на рецензування, редагування, скорочення або відхилення наукових статей.

Відповідальність за достовірність поданої інформації несе автор (-и). Автор, який здійснює листування з редакційною колегією, підтверджує, що всі співавтори (за їхньої наявності) ознайомлені з остаточною версією публікацій та надали згоду на її публікацію.

Гонорар за публікацію не виплачується.

Передрук матеріалів можливий лише з дозволу автора (-ів) та редакційної колегії.