КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РОЗУМНОСТІ ПОВЕДІНКИ КРЕДИТОРА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ НИМ ДІЙ ЩОДО МІНІМІЗАЦІЇ ЗБИТКІВ

Анотація

   У представленій статті проаналізовано нормативну модель мінімізації збитків, закріплену у ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, та в актах міжнародної та європейської уніфікації договірного права, зокрема: Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Принципах міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, Принципах європейського договірного права, Модельних правилах європейського приватного права.
    Обґрунтовано функціональну близькість моделей мінімізації збитків, які втілені у досліджуваних актах, що полягає у коригуванні обсягу відшкодування з урахуванням поведінки потерпілої сторони після порушення зобов’язання.
Доведено, що обов’язок мінімізації збитків не заперечує принцип повного відшкодування, а виступає його функціональним уточненням, виключаючи з компенсації ту частину шкоди, яка виникла внаслідок нерозумної або пасивної поведінки самого кредитора.
     Обґрунтовано внутрішній зв’язок між принципом розумності та обов’язком мінімізації збитків, за якого розумність виконує роль оцінки стандарту поведінки, а обов’язок мінімізації збитків є його практичним проявом. Вказується, що відсутність у Цивільному кодексі України прямого нормативного закріплення критерію розумності у контексті дій кредитора щодо мінімізації власних збитків – ускладнює формування стандарту належної поведінки кредитора.
    Продемонстровано відсутність єдиного підходу при застосуванні українськими судами положень ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України та ігнорування принципу розумності при оцінці дій кредитора щодо мінімізації власних збитків.
Обґрунтовується доцільність закріплення вимоги розумності дій кредитора у ч. 2 ст. 616 ЦК України з метою підвищення правової визначеності та наближення національного регулювання до європейських стандартів.
    Сформульовано основні критерії розумної поведінки кредитора, які полягають у наступному: відповідність звичайним стандартам цивільного обороту та діловій практиці, доступність заходів конкретному кредитору за конкретних обставин, а також незалежність оцінки розумності від фактичної результативності вжитих заходів.