СПІЛЬНА СУМІСНА ВЛАСНІСТЬ У ТРАНСКОРДОННИХ ЦИВІЛЬНИХ ТА КОМЕРЦІЙНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів виведення майна зі спільної сумісної влас
ності у міжнародному приватному праві. У сучасних умовах активної міграції населення, поширення 
міжнаціональних шлюбів та формування нових правових форматів сімейно-майнових відносин про
блема правового регулювання таких процесів набуває особливої актуальності. Необхідно зосереджу
ється на виявленні колізійних норм та прогалин у правовому полі України у співвідношенні з європей
ськими стандартами, а також на аналізі тенденцій розвитку інституту спільної сумісної власності 
у контексті визнання різних форм шлюбних союзів. У роботі висвітлено правові наслідки визнання або 
невизнання одностатевих шлюбів, особливості укладення шлюбів за релігійними канонами, а також 
визначено ризики обходу закону під час виведення майна з-під режиму спільної сумісної власності. 
Підкреслено важливість уніфікації законодавства та запровадження механізмів, які забезпечують 
баланс між приватними інтересами сторін і публічним порядком держави. Результати дослідження 
мають як теоретичне, так і практичне значення, зокрема для судової та нотаріальної практики 
у справах, ускладнених іноземним елементом.
У сучасному міжнародному приватному праві питання виведення майна зі спільної сумісної 
власності постає у зв’язку з динамічним розвитком сімейно-майнових відносин, глобалізацією 
та збільшенням кількості шлюбів із «іноземним елементом». Наявність відмінностей у правових 
системах держав, зокрема у визначенні правового статусу подружнього майна, створює складні 
колізійні ситуації, що потребують єдиних підходів до тлумачення та застосування норм. Проблема 
полягає в тому, що чинне українське законодавство, попри загальні принципи міжнародного при
ватного права, не забезпечує повного регулювання відносин щодо розподілу чи виведення майна 
у випадках змішаних або релігійних шлюбів, а також партнерств, які не визнаються традиційними 
формами шлюбу.