НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ З ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.32844/ibpala-2025-3.07Ключові слова:
економічна безпека, Бюро економічної безпеки України, ефективність діяльності органу, інституційний розвиток, аналітична діяльність, протидія кримінальним правопорушеннямАнотація
Стаття присвячена питанню підвищення ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України в боротьбі зі злочинністю у сфері економіки. На тлі масштабних викликів, включаючи повномасштабне вторгнення, досліджуються шляхи покращення інституційної спроможності даного органу. Наголошено, що подальше реформування Бюро економічної безпеки України є не лише внутрішньою потребою, а й важливою складовою євроінтеграційних процесів і зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Розглянуто дев’ять основних напрямів удосконалення роботи Бюро. Наголошено на зміцненні кадрового потенціалу через заповнення вакантних посад, що безпосередньо корелює з підвищенням результативності аналітичної та детективної роботи. Запропоновано залучати як досвідчених фахівців, так і молодих спеціалістів з високою мотивацією до роботи та потенціалом професійного розвитку. Обґрунтовано потребу в розширенні організаційної структури органу, зокрема шляхом збільшення кількості територіальних управлінь, що дозволить підвищити оперативність реагування на злочини в регіонах. Приділено увагу забезпеченню належної кваліфікації працівників через постійне навчання та впровадження сучасних освітніх платформ для адаптації до динамічних змін економічної злочинності.
Наголошено на посиленні аналітичної складової діяльності Бюро економічної безпеки України, яка є його унікальною особливістю. Зазначено, що для цього необхідно розширити доступ до державних, комерційних і міжнародних баз даних, а також законодавчо закріпити обов’язок державних органів реагувати на рекомендації органу. Обґрунтовано значущість розроблення та впровадження єдиної інформаційної системи для автоматизованого аналізу даних та ідентифікації ризиків. Констатовано потребу в розширенні взаємодії з вітчизняними й міжнародними інституціями, а також з представниками бізнесу та громадськості, що сприятиме прозорості й ефективності діяльності.
Аргументовано важливість удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності, включаючи питання соціального захисту працівників і вдосконалення підслідності органу, а також посилення заходів з протидії корупції всередині самого Бюро. Доведено, що підвищення ефективності Бюро економічної безпеки України можливе лише за умови комплексного підходу, який поєднує в собі вдосконалення законодавства, сучасні управлінські практики, інвестиції в кадрову складову й технології, а також налагодження ефективної системи внутрішнього та зовнішнього контролю. Реалізація цих напрямів сприятиме детінізації економіки, покращенню інвестиційного клімату та зміцненню економічної безпеки України.

