ДО ПИТАННЯ ВІДМЕЖУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ВІД ІНШИХ ВИДІВ ШКОДИ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ

Анотація

Компенсація шкоди в українському трудовому праві є комплексною за своєю природою та змістом діяльністю. При цьому проблемними залишаються питання відшкодування моральної шкоди, оскільки вони недостатньо врегульовані у трудовому законодавстві. Одним із таких питань є проблема відмежування моральної шкоди від інших видів шкоди у цій галузі праві, адже КЗпП України оперує ще й поняттями матеріальної відповідальність за шкоду, заподіяну працівником роботодавцеві, яка, у свою чергу, поділяється на повну, обмежену й колективну, й матеріальної відповідальність роботодавця за шкоду, завдану ним працівникові. Тож метою цієї статті є визначення відмінностей між моральною та матеріальною шкодою від інших видів шкоди у трудовому законодавстві. Визначено, що матеріальна відповідальність у трудовому праві може покладатися як а працівника, так і на роботодавця; суб’єктом же відшкодування моральної шкоди може бути лише роботодавець. Встановлено, що підставою для покладання матеріальної відповідальності на роботодавця, як власне і працівника, є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов’язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Підставою ж притягнення роботодавця до відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди є порушення законних прав працівника, передбачених Конституцією та законами України. Питання про покладення на працівника (роботодавця) матеріальної відповідальності вирішується за наявності певних умов, якими є: 1)              факт завдання прямої дійсної шкоди; 2)    протиправність дій або бездіяльність; 3) Наявність причинного зв’язку між неправомірною поведінкою і заподіяною шкодою; 4)      вина. Умови відшкодування моральної шкоди є такими ж; однак необхідною умовою матеріальної відповідальності є наявність саме прямої дійсної шкоди, а необхідною умовою відповідальності за моральну шкоду є наявність такої шкоди, під якою розуміються моральні страждання, втрата нормальних життєвих зв’язків, необхідність у додаткових зусиллях для організації свого життя. Обґрунтовано, що механізм розрахунку розміру відшкодування матеріальної шкоди прописаний у відповідних нормах КЗпП України. Розмір компенсації моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин справи.